Забудь мене, моя матусю,
Забудь мене, що я твій син -
Як був малим, то ти гляділа,
А як підріс, кати взяли.
Не мала сили боронити,
Не маю сили, бо стара.
Кати злетіли, мов ті круки,
І закували юнака.
І закували у кайдани,
І руки стиснули в замки.
І забряжчав я кандалами.
Кати промовили: "Вже йди!"
І на відхід я попрощався:
Прощай, матусенько моя!
Прощай, родино, Україно!
Вас більше не побачу я.