Хмари лізли на небо - всі чекали на дощ,
Було зимно - на морі 20 років був дощ,
А двоє десь пили слину - слина то, як вино,
І п'яне серце не чує, шо готується зло.
Злий був дощ - він не міг побувати в вогні,
Він лизав її тіло, і гасив його сни,
Скоро попіл залишився, де був шойно вогень.
Не загориться вже ніколи мокре і гірке.
Мені снилися над ранок два різні голоси,
А я тікаю і не знаю від кого і куди,
Я біжу і всьо кидаю - то є таке кіно,
Його зняв Зайковський, і не знає де воно.
Там за рогом продавали поламаний насос.
Вітер тіней дув - мені не повезло.
Але то всьо не до речі я розказую вам,
Від початку мова була про "шерше ля фам".
А я не спав, лежав і думав, і болить голова.
Я по вулиці не ходжу, бо вулиці нема.
Я не міг сидіти вдома і тріпав хідники,
І каву вже не вару, бо мокрі сірники.
Ламаю собі руки, ламаю собі ноги,
Я дурію з PM Dawn - скоро буду мати роги,
Я не ходжу по неділях, на кухні чути газ.
Я маю час...
Задзвонив десь телефон, я не чув, я ше спав,
Коли ви вже викривляли мої тихі слова.
Та не залізе сюда хробак злої брехні,
Ваші злі язики-писки десь далеко мені.
Менше з тим, я маю всередині дикий вогонь,
Треба хтіти - я тобі дам половину його.
Треба тільки вважати, шоб не скисло вино,
Ше на нас прийде час розливати його.
A, B, C, D, E, F, G - шось зимно...
То лід горів, а тепер не горить,
То лід горів, зимна кров тільки в риб,
То лід горів, тільки в риб зимна кров,
А тепло не любить льоду, тільки лід любить тепло...
A, B, C, D, E, F, G - шось зимно...