Em
G(III)
D
G(III)
Марічка
H(VII)
A#(VI)
A(V)
H(VII)
A#(VI)
A(V)
Сиділа Марічка біля віконця,
H(VII)
A#(VI)
A(V)
H(VII)
A#(VI)
A(V)
Вишила Марічка дивнеє Сонце.
G(III)
D
G(III)
D
Сонце обізвалось багатьма голосами:
G(III)
D
G(III)
H(VII)
"Шукай мене, дівко, ген за тими лісами.
G(III)
D
G(III)
D
Будеш мати золото, ще й красу вічну,
G(III)
D
G(III)
H(VII)
Ніц нікому не кажи, рушиш у нічку.
Буде тебе сватати козак з вусами
Шукай мене, дівко, ген за тими лісами!"
G(III)
D
Am
Em
Осінь наслала на літо жовтих фарб,
G(III)
D
Бігала, шукала лісом дивний скарб.
Та й збила ніжки, бо ішла пішки
Коня не мала, шукала й не знала,
Що за тим лісом - гибельна річка...
Зваблена бісом пропала Марічка.
Em
G(III)
D
G(III)
гей - го бідна Марічка тричі
Em
G(III)
D
G(III)
гей - го
Em
G(III)
D
G(III)
Не відшукали бідну Марічку,
Em
G(III)
D
G(III)
Оповідали про оту річку
Em
G(III)
D
G(III)
Всім молодицям, котрі незамужні:
Em
G(III)
D
G(III)
"Вам оті чари геть зовсім не нужні.
Em
G(III)
D
G(III)
Бо котра добра і гарна собою,
Em
G(III)
D
G(III)
То від сватів не буде відбою."
Em
G(III)
D
G(III)
Чула те й дівчина біля віконця,
Em
G(III)
D
G(III)
Вишила дівчина дивнеє Сонце