В маминій світлиці, розквітали квіти,
Пелюстки схилили - до маминих рук
Пригадались роки, і маленькі діти
Радісні хвилини і серденька стук.
Мамо, наша мамо, - найрідніша ненько,
Ви у нас єдина - наша чарівна.
Ми вас не забудем - горлице біленька,
І вашу світлицю, на краю села.
Розлилися води у стрімкі потоки,
Ми порозбігались в пошуках добра,
Якось дуже скоро пролетіли роки,
В дома нас чекала - матінка стара.
Мамо, наша мамо, - найрідніша ненько,
Ви у нас єдина - наша чарівна.
Ми вас не забудем - горлице біленька,
І вашу світлицю, на краю села.
Та прийшли вже діти в мамину світлицю.
Глянули довкола - мами вже нема.
На подвір'ї в мами висохла криниця,
A сліди до хати - замела зима.