О, рідна Вкраїно, які в тебе були чудесні сини,
За тебе боролись вони до загину, для тебе жили.
Хоч доля жорстока їх гнала із хати в далекі краї,
Та сили ворожі любові святої не вбили в них, ні!
Степан Бандера зорею світить нам стільки літ,
І Коновалець, Гасин, Шухевич - нації цвіт!
Вони безсмертні прапор свободи підняли ввись!
Гордися ними, о, мій народе, гордись, гордись!
Степан Бандера зорею світить нам стільки літ,
І Коновалець, Гасин, Шухевич - нації цвіт!
Вони безсмертні прапор свободи підняли ввись!
Гордися ними, о, мій народе, гордись, гордись!
Орлами у небі високо літають ті вірні сини,
На тебе, наш краю, згори поглядають тривожно вони:
Чи поклик до волі у серці народу не гасне, - горить?
Твоя, Україно, полинова доля болить їх, болить!
Степан Бандера зорею світить нам стільки літ,
І Коновалець, Гасин, Шухевич - нації цвіт!
Вони безсмертні прапор свободи підняли ввись!
Гордися ними, о, мій народе, гордись, гордись!
Ти, вільна Вкраїно, синів тих великих завжди пам'ятай.
О, як вони щиро всім серцем любили знедолений край!
Візьми, Україно, частинку любові від них ти, візьми,
І тим, в кого серце байдуже сьогодні, по краплі вділи!
Степан Бандера зорею світить нам стільки літ,
І Коновалець, Гасин, Шухевич - нації цвіт!
Вони безсмертні прапор свободи підняли ввись!
Гордися ними, о, мій народе, гордись, гордись!
Щаслива Вкраїно, що мала і маєш синів тих святих,
Що стали безсмертні й зорею сіяють, - молися за них.
Тепер твоя черга сповна їм віддати і шану й любов -
Вони ж бо тобі своє серце віддали і тіло, і кров!
Степан Бандера зорею світить нам стільки літ,
І Коновалець, Гасин, Шухевич - нації цвіт!
Вони безсмертні прапор свободи підняли ввись!
Гордися ними, о, мій народе, гордись, гордись!