Якось ранньою весною
гуляємо з тобою - розмовляєм про усе,i про добре про зле.
А весна пора кохання, гуляєм з вечора й до рання;
поки вранiшня роса - не розбудить нас вона.
Приспiв:
А я хотiла тобi сказати,
що не можу бiльш чекати,
тiєi митi коли,
будеш вiльним для мене ти...
I розтопиш лiд у серцi,
що замерзло вже давно,
бо без тебе воно мертве,
а тобi так всеодно.
А на горi яснi зорi, виглядають iз небес,
cвiтлий мiсяць наче в морi - поринає в свiт чудес.
Та про чудо я забуду,сеi ночi його не буде,
ти не мiй я не твоя така iсторiя сумна..
Приспiв.
Як невпинно летить час, безпорадний вiн до нас,
ось i вранiшня роса розбудила нас вона.
А весна пора кохання, аж до самого до рання,
зрозумiти я хотiла - чом тодi я не зумiла..
Приспiв.