Україно моя,
Рідна земле, мій краю,
Із далеких країв
Я до тебе лечу!
Із далеких країв
Я до тебе вертаюcь
І літами за гріх свій
Синівський плачу!..
Україно моя,
Безталанная мати,
Чи ж ростила на те
Своїх блудних синів?
Чи купала на те їх
В ромашці і м'яті,
Щоб тепер виглядать
Із чужинських країв...
Україно моя,
Мій любистковий краю,
Золотії поля
У вінку споришу.
Із далеких орбіт
Зорі з неба згортаю,
І в намисто із них тебе
Вбрати спішу!..