Версії акордів


народна

Там у Пеньках, на хуторі, під лісом
- текст, слова



Там у Пеньках, на хуторі, під лісом

Відділ спочивати став,

А кат червоний точно вже розвідав

І окружать довкола став.



Там у Пеньках, на хуторі, під лісом

Юрко на стійці стояв.

Запримітивши, він вбігає в хату

І всім цю вістку подав.



Перший Гнатко – був смілий проводир,

А командир – славний Жук,

Мов орли Юрко й кучерявий Гомін,

Та славний наш Богун.



І крикнув Жук: "Гей хлопці, до зброї!",

А сам подався вперід.

Вдарила ката гостра куля –

Його у грудь ранить.



Витяг пістоль дрожачою рукою,

Голову тяжко ранить...

І крик чув: "Хлопці, боріться завзято,

Щоб рабами не вмирать!"



І ще не скоро смерть його приходить –

Кат живим його у руки взяв,

Виколов очі, розпікав залізо,

На ордени колки вбивав!



А друзі його боролися завзято,

Кат до них листи писав:

"Бандери, здайтесь, волос вам не впаде".

Гнатко їм відповідь дав:



"Ми – українські революціонери,

Червоному кату не здамось!

Знає кожний з нас, за що він б'ється,

Щоб рабами жить не довелось!"



Лиш друг Сівач один вернувся з бою,

В рідний терен перейшов...

Та не минула смерть його геройська –

І там його кат знайшов.


Тональність
Шрифт
Прокрутка