Постарів отаман, голова посивіла,
Як осінній туман сивина придавила.
Навівають думки й отамана тривожать,
Козаки ватажка розважають як можуть.
Отаман, отаман - наша честь і надія,
Отаман, отаман, ми з тобою всі дієм.
Ти на Бога й на нас, отаман, сподівайся,
Перестань сумувать і в похід собирайся.
Були хлопці-орли, та під крики чаїні
У боях полягли, щоб квісти Україні.
Вберегти я не зміг свого вірного друга,
Він у січі поліг - то ж на серці і туга.
Отаман, отаман - наша честь і надія,
Отаман, отаман, ми з тобою всі дієм.
Ти на Бога й на нас, отаман, сподівайся,
Перестань сумувать і в похід собирайся.
Підкажи ж, батьку наш, що пече тобі скроні,
Чи Стамбул, чи Сиваш, чи брати у полоні.
Підніми ж, отаман, булаву златоглаву
А полеглим вклонімось, честь їм вічна і слава!
Отаман, отаман - наша честь і надія,
Отаман, отаман, ми з тобою всі дієм.
Ти на Бога й на нас, отаман, сподівайся,
Перестань сумувать і в похід собирайся.