Ой, ще ж не світ, ой, ще ж не світ,
Та ще й не світає.
А вже ж москаль запорізький степ
Та кругом облягає.
А облягши ж запорізький степ,
Та почав межувати,
3амeжувавши ж запорізький степ,
Почав слободи сажати.
Летів ворон, летів чорний,
То ж не ворон - шуліка,-
Ой, не буде Січі-города
Та однині й довіка.
Ой, летить ворон та летить чорний.
Ой, летячи кряче, -
Та не раз, не два славнеє військо
За нами заплаче.
А стиха річка, а стиха бистра,
Стиха протікає, -
А вже наше славнеє військо
Та й назад утікає.