Гей, шуміть, ліси і бори,
Веснами шуміть,
Громовицею, вогнями
Буряних століть!
Хай в димах чорніє небо,
Хай земля дрижить,
Наша воля, наче ранок,
Срібно задзвенить!
Наша сотня — це найкраща
Сотня бойова,
Як іде, то ліс аж стогне,
Гнуться дерева!
А як вдарить наша сотня
В наступ, у пролом,
Наче буря, що мете все
Вогневим крилом!
Командир наш — найлюбіший
В сотні побратим,
Хоч у пекло на гуляння
Підемо всі з ним!
В бою — перший, а в поході
Знає сто доріг,
Він життя готов віддати
За бійців своїх!
Наша сотня — це найкраща
Сотня бойова,
Як іде, то ліс аж стогне,
Гнуться дерева!
А як вдарить наша сотня
В наступ, у пролом,
Наче буря, що мете все
Вогневим крилом!
Не тужіте, чорнобриві,
Не глядіть на шлях,
Вернемось, як переможно,
Залопоче стяг.
У поході в нас є любка
Вірна до кінця:
Смерть, що любить і голубить
Кожного бійця!
Наша сотня — це найкраща
Сотня бойова,
Як іде, то ліс аж стогне,
Гнуться дерева!
А як вдарить наша сотня
В наступ, у пролом,
Наче буря, що мете все
Вогневим крилом!