На узбережжі Чорного моря
Одеса зустрічала весну.
Сонечку раділа рання зоря,
Будила від зимового сну...
З моря піднявся лютий буревій,
Приніс в небо чорну хмару,
Налетів лютий вихор-вітровій,
Одесі завдав він удару...
Налетіли крилаті ракети,
Спалили вогнем мирне життя...
Розпустили пазурі лабети -
І у руїнах горить земля...
В переддень Великодня, суботу,
Запалений вогонь у храмі.
А пилат-катюга із польоту
Розбив душу Одесі мамі...
Він прийшов не з миром, а з війною,
Сіє смерть, як зерно на жнива,
Для України викував зброю,
Кров'ю стікає душа жива...