Білa чапля всіх дурила:
Я кожух собі купила!
Ще й куплю собі хустину
І зостанусь тут на зиму!
Вірив чаплі чорний жук,
І метелик, і павук,
Навіть равлик-недовіра,
Але й він у те повірив.
Не хвалися, чапудрило,
Ти кожуха не купила!
Ти не купиш і хустину!
Полетиш аж на чужині!
Тільки жаба на болоті
Полоскала сміх у роті,
Не хотіла чаплю слухать –
Все кричала крекотуха:
Ха! Ха! Ха! Ха! Ха! Ха!
Ще земля не стала біла –
Чапля в вирій відлетіла,
Бо у чаплі в ріднім краї
Взимку ніжки замерзають.
Дивувався чорний жук,
І метелик, і павук,
Плакав равлик-недовіра:
А я вірив! А я вірив!
Тільки жаба на болоті
Полоскала сміх у роті –
Переможемо крекотала:
Я ж казала! Я ж казала!
Кре! Кре! Кре! Кре! Кре! Кре!
Кре! Кре! Кре! Кре! Кре! Кре!