Бодай тоті Бережани
Вода примулила,
Що не одна мама плаче:
— Нема мого сина!..
Ой не одна мама плаче.
Та не одна тужить:
— Десь мій синок молоденький
Цісареві служить!
Служи, служи, мій синочку,
Будеш мати ласку:
Через плечі білий ремінь,
А на чолі бляшку.
Плачуть мами за синами,
Жінки за мужами,
А молоді дівчатонька
Та й за женихами...
Та що було любе, миле,—
Поплило з водою,
А що було гидке, бридке,—
Говорить зо мною.
(останні два рядки — по двічі)