Мати сіяла сон під моїм, під вікном,
Мати сіяла сон, а вродив соняшник,
І тепер, хоч буран, хоч бур'ян чи туман,
А мені, а мені - соняшно.
А мені, а мені - соняшно.
Мати сіяла льон під моїм, під вікном,
Мати сіяла льон, а зійшло полотно.
І тепер, хоч яри, хоч вітри крізь бори,
А мені, а мені - всеодно.
Мати вибрала льон, хоч не так вже й давно,
А вино вже в міхах, хмільно так на лицях,
І з-під крил журавля та мені під вікно
Листопад, листопад стeлиться,
Листопад, листопад стелиться...
Тільки квітом своїм при моєму вікні,
Тільки квітом своїм не опав соняшник.
Я несу його в світ, щоб не тільки мені,
Щоб не тільки мені - соняшно,
Щоб не тільки мені - соняшно,
Щоб не тільки мені - соняшно...