Ой, зійди, зійди,
Ти, зіронько та вечірняя.
Ой, вийди, вийди,
Дівчинонько моя вірная.
Рада б зірка зійти, -
Чорна хмара та й наступає,
Рада б дівка вийти,
Так матуся не пускає.
Ой, зірочка зійшла -
Усе поле та й освітила.
А дівчина вийшла -
Козаченька та й звеселила.
- Ох і ти, козаче,
Ти хрещатий, ти барвіночку,
Хто ж тобі постеле
У дорозі постілочку?
- Ой, стелеться мені
Широкий лист та бурковина,
А під голови
Голубая та жупанина.
Ой, що через межу
Та зелений горошок поплівся,
Козак до дівчини
Через люде ой та укллонився:
Ох і поклоніться
Ой, ви, добрі та люде,
Нехай моїй милій
Там легенько буде.