Дякуючи яхт-клубові,
Курсам англійської мови,
Полоністиці та україністиці за те,
Що виховали її спеціально для мене.
Дякуючи всім редакціям, до яких вона пише,
Журналові Russіan Mіlіtary Revіew,
Який вона читає в берлінських ес-банах,
Музиці, яку слухає, фільмам, які дивиться,
Комп'ютерним іграм, в які програє, за те,
Що вона є вона, є вона, є вона.
Дякуючи її дідові, котрий каже:
"Не їдь до Львова - такого міста немає",
Дякуючи всім поколінням її предків за те,
Що, несвідомо злягаючись,
Вимостили їй тисячолітній шлях до втілення
Спеціально для мене.
Прокрадаюся в її сни, дякую,
Дякуючи за нагоду снитися,
Нагоду відлунювати, пульсувати і дякувати.