Як забрали ми в солдати, а зо мнов - усіх
Парубків з села, сусідських хлопців молодих,
Одягли в мундири сірі, дали в руки самостріли -
Серденько моє!
Та з кожнісінького бою з двадцяти верталось двоє -
Спаси, Маріє!
Нас шикують, нас муштрують, наче на парад,
Кажуть: "Ти вже не людина - ти тепер солдат!"
Від кадетів - тільки лайка, кухар урізає пайку -
Серденько моє!
Унтер каже, що ми - бидло... Як то все мені обридло!
Спаси, Маріє!
Оф! Зацвітуть сади, настане май...
Бог вбереже мене від кулі, повернуся я у рідний край!
Прослужив я у цісаря одинадцять літ,
Перейшов доріг чимало та побачив світ:
Той у світі заправляє, хто найбільше грошей має -
Серденько моє!
В кого кріпкі каземати, є солдати, є гармати -
Спаси, Маріє!
Оф! Зацвітуть сади, настане май...
Бог вбереже мене від кулі, повернуся я у рідний край!
Як нарешті я з війноньки додому прийшов -
Посічений-порубаний та з одном ногов...
Я за тим жалю не маю - дітям забавки ладнаю -
Серденько моє!
Парубків лишилось мало - нема дівки, щоб не дала!
Спаси, Маріє!
Оф! Зацвіли сади, квітує май...
Бог уберіг мене від кулі, повернувся я додому!
Оф! Зацвіли сади, квітує май...
Бог уберіг мене від кулі, повернувся я у рідний край!