1.
Україно моя в калиновім віночку,
Як люблю я твої небеса волошкові,
І рясні вишиванки на білих сорочках,
І твою солов'їно-сопілкову мову,
Дивну казку Карпат і легенди Дніпрові,
І вишневий садок, і вербу над водою.
У біді бути поруч даю тобі слово
І співати у радощах разом з тобою.
Мій веселковий cвіте, я люблю твої зорі,
Чорнобривцевий цвіте, смерековії гори!
Із легенд Роксолани ти свята і єдина,
Моя світанкова Україна.
2.
Україно моя, у терновім віночку
Скільки битих доріг босоніж ти здолала!
Та збулося Шевченкове слово пророче,
Ожили і степи, і озера, і слава!
Навесні до гнізда повернулись лелеки
І душа заясніла у Божому слові.
І на звільнених крилах у творчому леті
Твоя пісня бринить в небесах волошкових.
Мій веселковий cвіте, я люблю твої зорі,
Чорнобривцевий цвіте, смерековії гори!
Із легенд Роксолани ти свята і єдина,
Моя світанкова Україна.