He дивуйтесь, що квітом прекрасним
Розцвілася дівчина несміла -
Так під промінням сонечка ясним
Розцвітає первісточка біла.
Не дивуйтесь, що думи глибокі
Будять речі та сльози пекучі -
Так напровесні дзвінкі потоки
Прудко, гучно збігають із кручі.
Знов весна, і знов надії
В серці хворім оживають,
Знов мене колишуть мрії,
Сни про щастя навівають.
Весно красна! Любі мрії!
Сни мої щасливі!
Я люблю вас, хоч і знаю,
Що ви всі зрадливі...
Не дивуйтесь, що серце так рв'яно
Щиро прагне і волі, і діла.
Чули ви, як напровесні рано
Жайворонкова пісня бриніла?..