Телефонуй мені, коли вночі не спиться,
Коли китами синіми рясніє небосхил,
Коли далеко я, коли лихе щось сниться,
Телефонуй, допоки час не стер нас в пил...
В останній день зими таке привітне сонце,
Потомлені від одягу тіла змивають ввись,
І попри те, що ми з тобою незнайомці,
Телефонуй мені з минулого в колись...
Телефонуй мені з планет, відкритих NASA,
З маленьких міст, з далеких островів,
І скільки б слів нам не відміряли і часу,
Телефонуй у Київ, Луцьк чи Львів!..
Ти скучила по тому як він тане
Від дотиків твоїх медових вуст,
І хай між вами відчаю тумани,
Телефонуй йому!.. Де мінус, там і плюс...
Телефонуйте і питайте: Як там справи?
І не соромтесь саме тих, потрібних слів,
І хай ми помиляємось й буваємо неправі,
Телефонуймо, поки вік наш не зотлів!..