На рахунку сьомий день одні нулі,
Я не Freddіe Mercury і не Dalі,
Плеєр здох - і я у слухавку мовчу,
Вітер з півночі, я в відчаї тремчу...
Такі двотисячні і твої місячні
Все не закінчуються третій рік...
Ми оптимісти, смішні й закінчені,
Із кам'яного в пластмасовий вік
Такі двотисячні...
На рахунок сьомий рік горить zero,
У Європу привідкрили нам вікно,
У твоїх очах невпевненість і страх:
Як же так іде життя і все без нас?..
Такі двотисячні і твої місячні
Все не закінчуються третій рік...
Ми оптимісти, смішні й закінчені,
Із кам'яного в пластмасовий вік
Такі двотисячні...
Ти піднімаєш спросоння слухавку,
Мене впізнаєш через хвилини три,
Вчора не пили і нічого не нюхали,
Завтра нас не буде і сьогодні не жили...
Нас тихо поховали під асфальтовим небом,
Ми чули як за рогом гуркотів океан,
Дві тисячі з чимось від початку ери,
Чуєш, дощ?.. - Він прийшов поки я спав...
Такі двотисячні і твої місячні
Все не закінчуються третій рік...
Ми оптимісти, смішні й закінчені,
Із кам'яного в пластмасовий вік
Такі двотисячні...
Такі двотисячні і твої місячні
Все не закінчуються третій рік...
Ми оптимісти, смішні й закінчені,
Я швидко біг та від тебе втік,
Такі двотисячні...