Через край ллються мої сни,
Нема реалій...
Ми тебе вчасно не спасли,
Задовго спали...
Ми самі полетіли вниз,
Та оніміли...
А у снах мій ультрамарин горить,
Він вкаже нам куди піти.
Наше сонце проситься до нас!
Наші руки тягнуться угору!
Сонце, ти навчи любити нас!
Вибач, сонце, за нещирість душ!
Інші люди теж замінять нас!
Вони знають, що не знали ми, -
Indіgo Chіldren з нашими дітьми!
Вони вкажуть краще, як піти
На захід сонця.
Знаю я, інші є світи -
Почуло серце.
Діти кольору ультрамарин,
Ми вже десь поруч!
Моя єдина, або, може, син один!
Вони вкажуть нам куди піти...
Вони вкажуть нам куди піти...
Наше сонце проситься до нас!
Наші руки тягнуться угору!
Сонце, ти навчи любити нас!
Вибач, сонце, за нещирість душ!
Інші люди теж замінять нас!
Вони знають, що не знали ми, -
Indіgo Chіldren з нашими дітьми!