Я сьогодні від вас від'їзджаю,
Боронити ріднесенький край,
Може вернусь, а може не знаю,
Ти, дівчино, про мене згадай.
Ти згадай ті щасливі хвилини,
Як любились, кохалися ми.
Твоє личко ласкаве і миле,
Твої очі глибокі, як сни.
А удома старенькая мати
Свого сина в вікно вигляда,
Чи повернеться з темного лісу
І покращить матусі життя?..
Ой, не плач, не ридай, стара мати,
Твого сина на світі нема,
Він загинув в повстанському бою,
Залишилась могила сумна.
Позбирали вони своє військо,
Рідну землю клялись боронить,
Щоб не лилася кров українська,
І щоб неньку стару захистить.