А в неділю рано,
Ще сонце не сходить,
Козак молоденький,
По казармі ходить.
Козак молоденький
По казармі ходить,
В свого командира
Додому ся просить:
"Пусти, командире,
Та пусти додому,
Бо лишив дівчину
Сам не знаю кому.
Дуже скучилась,
Дуже змучилась,
Дівчина за мною."
Як буду пускати
Не тебе одного,
Скажу осідлати
Коня вороного.
Коня вороного,
Ще й нове сідельце
Та й поїдь додому,
Розвесели серце."
Їде він додому,
Став біля криниці,
Вийшла дівчинонька
Набрати водиці..
"Дай мені, дівчино,
Води ся напити,
Може перестану
За тебе журитись."
"Не журись, козаче,
Я ся не віддала,
Глянула на тебе,
Кам'яною стала."