Годі нам голубить люльки і кресала,
Годі "оселедці" ніжити в теплі!
Тож, сідлайте, хлопці, вороних і чалих...
Коні - наші крила, подруги - шаблі!
Козаченьки-соколи ви мої!
Шаблі ваші цокають про бої.
Вас голубить травонька-ковила.
Не померкне славонька, що була!
Жаль, що вас на Січі не було, дівчата!
Без дівчат, ой, сумно козакам було!..
Та з'являлись в селах звідкись козачата
І просили зразу шаблю і сідло.
Козаченьки-соколи ви мої!
Шаблі ваші цокають про бої.
Вас голубить травонька-ковила.
Не померкне славонька, що була!
Подвиги козацькі - пісня, а не казка,
Не зміліє пам'ять у Дніпра-ріки.
Є у нас козацька бойова закваска:
Там, де україна - там і козаки!
Козаченьки-соколи ви мої!
Шаблі ваші цокають про бої.
Вас голубить травонька-ковила.
Не померкне славонька, що була!